Освещена история строительства Чернобыльской атомной электростанции. Установлены причины возникновения аварии на энергоблоке N 4 26 апреля 1986 г., рассмотрены ее последствия и мероприятия по их ликвидации. Проанализированы основные этапы создания объекта "Укрытие" и его дальнейшего преобразования в экологически безопасную систему. Освещены вопросы эксплуатации Чернобыльской АЭС в послеаварийный период, проанализированы медицинские и социальные последствия облучения. Описано современное состояние дел по снятию с эксплуатации энергоблоков Чернобыльской АЭС, обсуждены дальнейшие перспективы использования ее промышленной площадки. Охарактеризованы мировые тенденции развития атомной энергетики.

Рассмотрены основные проблемы радиационной безопасности населения и сельскохозяйственного производства при загрязнении окружающей среды молодой смесью продуктов ядерного деления (ПЯД). В полевых опытах проанализированы закономерности внекорневого загрязнения растений, особенности кинетики формирования поглощенных доз облучения и биологического действия ПЯД на растения в разные фазы онтогенеза. Особое внимание уделено кинетике накопления и выведения ПЯД из организма крупного рогатого скота наиболее подвижных в биологических системах радионуклидов, а также распределению и кинетике формирования поглощенных доз облучения и биологическому действию ПЯД на организм крупного рогатого скота. Сделана сравнительная количественная оценка значимости основных факторов формирования радиационной обстановки.

Рассмотрены проблемы безопасности атомной энергетики как сложной системы, надежность которой определяется не только конструкцией и качеством основных систем и квалификацией персонала, но прежде всего соблюдением принципа приоритета безопасности над экономическими, политическими и другими факторами. Несоблюдение этого принципа стало реальной причиной ряда аварий в мировой атомной энергетике, сопровождавшихся выбросом радионуклидов в окружающую среду. Уроки Чернобыля остаются неусвоенными, что подтвердила авария на АЭС Фукусима-1 в Японии. Наиболее важный урок - постоянная готовность реагировать на аварию, чтобы защитить население не только от радиации, но и от психологического стресса.

Показано, що радіаційний стан на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, характеризується високою динамічністю, особливо інтенсивною у перший період після аварії. В перші тижні після випадіння суміші радіоактивних продуктів ділення радіаційна ситуація визначалася радіонуклідами йоду, в перші місяці та роки - нуклідами цезію та стронцію. Швидке зниження рівнів забруднення продукції зумовлено радіоактивним розпадом і процесами автореабілітації: самоочищенням рослин внаслідок польових втрат та зменшенням доступності для кореневого засвоєння внаслідок зв'язування поглинальним комплексом грунтів. Проведення контрзаходів є більш ефективним у першому періоді після випадінь, оскільки дозволяє відвернути формування значно більших доз у порівнянні з віддаленим періодом.

Розглянуто стратегію радіаційного захисту населення на випадок радіологічної аварії, зважаючи на уроки аварії у Чорнобилі, Великобританії. Показано ефективність захисних дій та контрзаходів, звернено увагу на помилки Чорнобиля. Проведено оцінку значимості радіаційного моніторингу та важливості еколого-дозиметричних моделей.

Рассмотрена стратегия радиационной защиты населения на случай радиологической аварии под углом зрения уроков аварии в Чернобыле, Великобритании. Показана эффективность защитных действий и контрмероприятий, обращено внимание на ошибки Чернобыля. Проведена оценка значимости радиационного мониторинга и важности эколого-дозиметрических моделей.

Наведена оцінка ролі природних та напівприродних екосистем і сільгоспресурсів у формуванні потоків радіонуклідів, індивідуальної й колективної доз опромінення. Проаналізована ефективність контрзаходів з урахуванням змін економічних умов та структури виробництва. Наведено дані порівняльного аналізу вартості й радіологічної ефективності контрзаходів як основи для їх планування в різні періоди після аварії. Показано зростання ефективності контрзаходів у міру підвищення трофічного рівня харчового ланцюга, на якому вони застосовуються.

Розглянуто питання створення в межах УААН організаційної інфраструктури для вирішення найважливіших сільськогосподарських проблем, пов'язаних радіаційною ситуацією, що склалася в Україні внаслідок аварії на ЧАЕС. Висвітлено роль учених УААН у здійсненні радіоекологічного моніторингу та розробці систем контрзаходів, впровадження яких стало вагомим внеском у реабілітацію забруднених територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: П060.1

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П015(4Укр)

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм сільськогосподарських рослин і тварин (сільськогосподарська радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.62

Рубрики:

Взаємовідношення між ґрунтом і рослиною

Шифр НБУВ: Ж14378 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано необхідність розвитку систем превентивної готовності до аварій та аварійного реагування. Розглянуто проблеми безпеки атомної енергетики, проаналізовано тяжкі аварії на АЕС за останні 50 років. Проведено аналіз аварій на атомних станціях у Канаді, Великобританії, Росії, США, Україні та Японії. Вказано причини цих аварій, що призвели до катастрофічних наслідків. Доведено, що принцип пріоритету безпеки не дотримувався на атомних станціях, де сталися аварії. У кожній проаналізованій аварії основну роль зіграв людський фактор. Доведено необхідність постійного підвищення культури безпеки і готовності до реагування на аварії на АЕС. Обґрунтовано необхідність забезпечення механізму виконання міжнародних правил безпечної експлуатації АЕС. Законодавства країн, де експлуатуються АЕС, повинні передбачити заходи щодо забезпечення дотримання принципу пріоритету безпеки, а не лише його проголошення.

Обоснована необходимость развития систем превентивной готовности к авариям и аварийному реагированию. Рассмотрены проблемы безопасности атомной энергетики, проанализированы тяжелые аварии на АЭС за последние 50 лет. Проведен анализ аварий на атомных станциях в Канаде, Великобритании, России, США, Украине и Японии. Указаны причины этих аварий, которые привели к катастрофическим последствиям. Доказано, что принцип приоритета безопасности не придерживался на атомных станциях, где случились аварии. В каждой проанализированной аварии основную роль сыграл человеческий фактор. Доказана необходимость постоянного повышения культуры безопасности и готовности до реагирования на аварии на АЭС. Обоснована необходимость обеспечения механизма выполнения международных правил безопасной эксплуатации АЭС. Законодательство стран, где эксплуатируются АЭС, должно предусмотреть мероприятия относительно обеспечения соблюдения принципа приоритета безопасности, а не лишь его провозглашения.

Проанализированы аварии, сопровождающиеся выбросом радионуклидов в окружающую среду. Изучены радиоэкологические последствия таких аварий. Изложены радиоэкологические и сельскохозяйственные аспекты аварии на ЧАЭС 1986 г. Описана авария на АЭС "Фукусима-1". Внимание уделено организационным вопросам ликвидации последствий аварии. Исследованы проблемы учета свойств окружающей среды.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д23 с142.11 + Д174.27

Рубрики:

Метеорологія

Зображення суспільних (соціально-економічних) явищ

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ